5 червня Всесвітній день охорони навколишнього середовища
«Або ми покінчимо із забрудненням, або воно покінчить із нами».
Традиційно, Україна, як і увесь світ, 5 червня відзначає Всесвітній день охорони навколишнього середовища (World Environment Day). Всесвітній день навколишнього середовища (ВДНС) – найбільша щорічна подія в світі, яку проводить Організація Об'єднаних Націй (ООН) з метою ознайомлення з навколишнім середовищем серед людей. Основна його мета – підвищити обізнаність щодо охорони нашої природи та розглянути різні екологічні проблеми, які зростають з кожним днем. Це одна з головних дій із захисту навколишнього середовища.
ВДНС був розроблений Генеральною Асамблеєю ООН ще у 1972 р. в перший день Конференції ООН з питань навколишнього середовища людини. З 1974 р. Всесвітній день навколишнього середовища став глобальним святом з темою «Тільки одна Земля». ВДНС 2021 р. широко визнається у більш ніж 143 країнах. В народі його називають «Днем людей», щоб показати їх турботу та підтримку Землі та навколишньому середовищу.
За матеріалами різноманітних природоохоронних моніторингів можна констатувати факт: екологічна ситуація в світі значно загострюється. Достатньо виглянути в вікно, щоб пересвідчитися в глобальному потеплінні і кліматичних змінах.
Людство вже давно десятиліттями намагається контролювати питання викидів в атмосферу шкідливих речовин. Свій негативний внесок у екологічну ситуацію дає автотранспорт, промислові підприємства, вся технологічна діяльність людини. Сьогодні екологічні проблеми стоять у ряді найважливіших і визначають рівень благополуччя всієї світової цивілізації й, зокрема, нашої країни. Нинішня екологічна ситуація в Україні, яка формувалась впродовж тривалого часу через нехтування об’єктивними законами розвитку і відтворення природних геосистем, характеризується як кризова. Територія України відзначається надмірним техно- і антропогенним навантаженням на природне середовище та високим ступенем його забруднення.
Масштаби змін природного середовища залежать від двох основних факторів: інтенсивності прояву речового складу забруднювачів та здатності природи до самоочищення. Тверді, рідкі й газоподібні викиди забруднюючих речовин потрапляють у всі компоненти природи: воду, ґрунт, атмосферне повітря. Найбільше викидів здійснюється в атмосферне повітря, через небезпечні речовини поширюються в інші компоненти природи, підвищуючи тим самим уже існуючий у них рівень забруднення.
У процесі довготривалої дії забруднювачів погіршуються чи порушуються основні природні, соціально-економічні функції природного середовища. Це ускладнює життя всіх живих організмів, а особливо негативно впливає на стан здоров’я та тривалість життя людей: за даними ВООЗ українці живуть в середньому на 10 років менше, ніж європейці та жителі багатьох інших країн світу.
Екологічна криза вимагає інтенсивного екологічного виховання підростаючого покоління зокрема і населення загалом. Дієвим наочним інструментом для накопичення знань про закономірності розвитку та функціонування природних комплексів (екосистем), формування екологічної культури є картографічні документи та науково-популярна література. На основі проведених еколого-географічних досліджень в Україні видано низку карт і атласів як території держави в цілому, так окремих її регіонів.
Екологічно безпечний світ – це чисте повітря, придатне для дихання, для існування на планеті біологічного розмаїття рослин, тварин, риб, комах. Серед комах найважливішими є бджоли. «Через чотири роки після того, як зникне остання бджола, зникне й людство» (Альберт Ейнштейн).
Приблизно третина світового сільського господарства залежить від запилення, в основному медоносними бджолами (80–90%). Бджоли запилюють помідори, огірки, перець, баклажани, цибулю, квасолю, кабачки, капусту броколі, яблука, груші, цитрусові, каву, какао, кокоси та інші культури, що забезпечують організм людини близько 35% калорій, великою частиною вітамінів, мінералів і антиоксидантів. Крім того, не варто забувати, що культури, які запилюють бджоли, є важливою складовою раціону худоби, і їх зникнення значною мірою позначиться на виробництві м’ясної продукції і, відповідно, на цінах на м’ясо.
Законодавство регулює охорону та безпеку бджільництва, проте ніхто не контролює дотримання норм. Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносів, згідно зі ст. 37 Закону України «Про бджільництво», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10-ти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляють дату обробки, а також назву, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Відділ екології та охорони навколишнього середовища виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради наголошує, що ми всі живемо на одній планеті і забруднюючи природу ми шкодимо у першу чергу самим собі та своїм нащадкам. Тому з нагоди Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища зробімо хоча б один крок задля покращення стану довкілля. Можливо, хтось прибере сміття в своєму дворі, а дехто просто не залишить слідів свого перебування на природі. Разом ми зробимо навколишнє середовище кращим і надалі не забуватимемо про його охорону та збереження природних скарбів. Тільки спільними зусиллями всіх і кожного можна протистояти екологічній катастрофі.
Пам’ятаймо, що все залежить від нас – смітити чи ні – вибір кожного з нас…
Відділ екології та охорони навколишнього середовища виконавчого комітету
Корсунь - Шевченківської міської ради
