На хустки Україна багата.
Минають роки, десятиліття, виростають нові покоління, з'являється нова мода, та ніколи не можуть зникнути з пам'яті людської добрі традиції прадідів, їхні обереги поруч нас не дають забути, що ми — діти народу українського. Одним із таких оберегів, який, вважалося, захищає від злого ока, завжди була хустка.
Українська хустка – дівоча і жіноча прикраса, незмінний супутник у житті прекрасної половини людства. З давніх-давен українські жінки носили хустки. Відомий історик Михайло Грушевський писав, що хустка відома на всій території України, починаючи з часів Київської Русі. Вона булла поширена в козацьку епоху і дійшла до наших днів. Змінювалися тільки кольори, а хустка залишалася хусткою. Із нею було пов’язано багато чудових традицій та обрядів. У кожній родині, де підростала дівчина, розмальована на коліщатах скриня мала наповнюватися хустками. Їх дбайливо оберігали, ними хизувалися.
7 грудня- Всесвітній день української хустки. Свято з’явилося зовсім нещодавно, але завдяки діаспорі воно відразу ж набуло статусу всесвітнього. І чудово, що саме на Катерини (а в цей день у давнину дівчата зазвичай організовували вечорниці) випала ще одна нагода згадати, похизуватись та віддати шану хустці.
Не цурайтесь хустинок, дівчата,
Що ж ви носите тільки шапки?
На хустки Україна багата,
цвітуть ще на них бережки.
Г.Островська «Бабусина хустина»
