26 квітня День пам'яті Чорнобильської трагедії.
37 років смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси, 37 років цвітом скорботи і суму зацвітають Чорнобильські сади.
Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов'язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам'яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров'ям, життям.
Кажуть, час лікує. Через 24 тисячі років людство зможе забути про ту «мирну» атомну катастрофу, тому що це - час повного розпаду стронцію й цезію. З них ми прожили 37 років...
Про ті трагічні події всі бажаючи можуть прочитати, відвідавши бібліотеку та ознайомившись з літературою, представленою на виставці"Запалимо Чорнобилю свічку".
Пам'ятаймо про ті важки дні, про людей, які ціною свого життя зберегли цей світ.⚘⚘
