Платник єдиного податку II-IV груп продає на території села. Чи обов’язковий РРО/ПРРО?
Громадяни, зокрема фізособи – платники єдиного податку II-IV груп, які
здійснюють роздрібну торгівлю на території села чи селища, запитують, чи
можуть вони проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або
ПРРО.
Відповідаємо.
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові
операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або
програмних РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку
розрахункових операцій (КОРО), а також граничний розмір річного обсягу
розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні
якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються
Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої
влади. Це визначено ст. 10 Закону України № 265/95-ВР «Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг» зі змінами та доповненнями.
Зауважимо, постановою КМУ від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції
постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, чинної
з 1 січня 2022 року) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення
діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено
проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових
операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з
використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності,
зокрема фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають
право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з
використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території
села, селища товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
- така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому
також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
- такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється
дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
- сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про
обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов
проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.
Державна податкова служба України
Головне управління
ДПС у Черкаській області
Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного
обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі
перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та
умов проведення діяльності, зокрема, визначених у п. 1 Переліку – 167 розмірів
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового
(звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт
продажу товарів).
Порядок внесення розмінної монети в РРО та/або ПРРО
Суб’єкти господарювання зобов’язані у випадку одержання від споживачів
у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот/монет не
видавати такі банкноти/монети на решту та надалі здати їх разом із готівковою
виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Це зазначено в п. 22 розд. ІІ
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні,
затвердженого постановою Правління Національного банку України № 148.
Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність в касі банкнот,
обігової та/або розмінної монети для видачі решти (за винятком тих номіналів
монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких
припинено Нацбанком) з урахуванням бонусних програм лояльності та/або
наявності пристроїв для приймання монет.
Якщо ж НБУ ухвалює рішення щодо припинення карбування та випуску в
обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет, суб’єкти
господарювання зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки
в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що
регулюють обіг монет дрібних номіналів.
Згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів
розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових
операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів
України від 14.06.2016 № 547 зі змінами та доповненнями, внесення чи видача
готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор
розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та
«службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням
розрахункових операцій. Зокрема, операція «службове внесення»
використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці
проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції,
що проводиться після виконання Z-звіту.
Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням
розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до
реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції
«службове внесення».
Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка
зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього
дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку
«Службове внесення».
Державна податкова служба України
Головне управління
ДПС у Черкаській області
Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як
розмінної монети, є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається
інформація про операцію «службове внесення».
