Продаж товарів в інтернеті з використанням служб доставки: податківці роз’яснюють особливості здійснення розрахунків
У зв’язку з надходженням на адресу ДПС численних запитань щодо
особливостей здійснення розрахунків із споживачами при продажу товарів у
мережі Інтернет, із використанням послуг експедиторів (логістичних
компаній) та кур’єрів (перевізників), надаємо роз’яснення відповідно до
тексту договорів на надання послуг з перевезення товарів, які знаходяться на
офіційних сайтах зазначених служб доставки у відкритому доступі станом на
09.08.2023.
При відправці товарів будь-яким експедитором (логістичною
компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є
учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та
не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання
послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару
та вкладений продавцем у коробку з товаром при передачі його експедитору
(логістичній компанії).
При формуванні чека має бути зазначений вид оплати в кредит або
відстрочення оплати (залежно від організаційно-правової форми платника
податків) та зазначена форма оплати – безготівкова. Так як відповідно до
договору, який на практиці паралельно укладається з банком або
небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у
випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде
перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми,
зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю –
суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без
державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний
касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.
Також чинним законодавством не передбачено можливості видавати в
готівковій формі суб’єктам господарювання саме торговельну виручку у
відділеннях надавачів фінансових (платіжних) послуг без попереднього
зарахування її на поточні та/або платіжні рахунки платників податків. Видача
коштів готівкою можлива лише щодо переказів, не пов’язаних з веденням
господарської діяльності, або у випадку, якщо такою фінансовою установою
або банком було відкрито платіжний або поточний рахунок такому суб’єкту
господарювання і він отримує готівку, яка була попередньо зарахована на
такий рахунок.
Таким чином сам факт можливості отримання торгівельної виручки в
готівковій формі повинен бути узгоджений безпосередньо з надавачем
фінансових послуг, за умови належного його інформування про отримання
саме торговельної виручки як суб’єкта господарювання, а не приватних
переказів як фізична особа.
Додатково інформуємо, що консультації з приводу існування
можливості, законності та правил отримання торгівельної виручки в
готівковій формі у відділеннях конкретних небанківських фінансових
установ необхідно уточнювати у Національного банку як регулятора ринку
фінансових послуг в Україні, а не ДПС.
Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за
поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів
отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по
факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем
товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору.
Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати
фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї
ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.
Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж
відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або
логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно правових
актів, зокрема, пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95
«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг».
Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам
господарювання кур’єри (перевізники), застосування РРО/ПРРО продавцем
товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає
післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ
про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У
такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову
накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра
товар не вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а
відповідно застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки
розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник
кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а
Підприємець натомість зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну
(інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від
використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний
вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний
талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має
містити обов’язкові реквізити.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які
виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб
доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата»,
«кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не
заборонені Цивільним кодексом України, самі по собі не є визначальними
для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.
Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на
перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та
перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та
якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу
товарів.
За інформацією пресслужби ДПС України
