Оптимізація мережі закладів освіти: вимоги законодавства та перспективи для шкіл громади
Реформа шкільної освіти у закладах загальної середньої освіти України розпочалась ще задовго до повномасштабної війни, — у 2018 році. Спершу вона охопила початкову школу, з 2022 року – базову. Надалі, з 1 вересня 2027 року, має запрацювати профільна середня освіта як продовження реформи НУШ, і нам до цього необхідно готуватись.
Абсолютно ніхто з батьків чи педагогів не поставить під сумнів те, наскільки важлива школа для дітей. Саме тут вони формують базу знань та навичок, які допомагатимуть їм упродовж всього життя.
Оскільки світ змінюється дуже швидко, змінюватися мусить і шкільна система. Тому в Україні продовжують впроваджувати освітню реформу. Не всі зміни подобаються батькам та вчителям, а деякі – відверто лякають. Це нормально, бо насправді ми боїмося не конкретних кроків, а невідомості.
Реформа старшої школи – це логічне продовження процесу, який запустили в країні ще 6 років тому. Вона закріплена законодавством та відбуватиметься безвідносно до війни. Більше того, війна завершиться, а діти у всіх українських громадах так само потребуватимуть справді якісної освіти.
Державна політика у сфері освіти визначає чіткі законодавчі рамки, які місцева влада обов’язково повинна впровадити. Тому реформа – це не вигадки чи забаганки місцевих управлінців, а давно визначений державний курс на покращення доступності та якості освітніх послуг. Курс – на європейське майбутнє, від якого ми не можемо відійти навіть під час повномасштабної війни.
Мета реформи – зробити так, щоб кожна дитина громади змогла отримати доступну та якісну шкільну освіту. Часто батьків та вчителів лякає й ображає формулювання «понизити ступінь школи». Воно справді може викликати негативні асоціації: ніби хтось хоче зробити школу «менш значимою». Насправді ж логіка реформи полягає в іншому.
Початкову освіту діти будуть отримувати в початковій школі, базову середню – в гімназії, а профільну середню – у ліцеї, і саме вони можуть бути окремими закладами освіти. А з 1 вересня 2027 року після 9 класу учень чи учениця вступатиме в академічний ліцей, обираючи профіль і предмети, та поглиблено готуватиметься до здобуття фаху. Інакший шлях – заклад професійної освіти або коледж. Іншого вибору немає.
На цьому етапі громада вирішує для себе, скільки гімназій та ліцеїв їй потрібно і де їх краще розташувати. При цьому враховується потужність закладів освіти, кількість учнів, наповнюваність класів, фінансова спроможність громади. До вересня 2024 року кожна область, на основі даних громад, має сформувати проєкт мережі закладів профільної освіти. Тобто визначити та відокремити ліцеї (10-12 класи) від початкових шкіл (1-4 класи) і гімназій (5-9 класи). Водночас можна формувати мережі шкіл і раніше.
Саме тому у нашій громаді розроблено проєкт Перспективного плану заходів щодо оптимізації закладів загальної середньої освіти Корсунь-Шевченківської територіальної громади на 2024-2027 роки, що реалізується в чотири етапи. Відповідно до проєкту, з 1 вересня 2024 року планується припинення набору учнів до 10 класу ЗОШ №1 з подальшою зміною типу закладу освіти на гімназію з 1 вересня 2025 року, де будуть отримувати освітні послуги здобувачі освіти 1-9 класів.
Разом з тим відбудеться реорганізація Корсунь-Шевченківського ліцею шляхом приєднання до Корсунь-Шевченківської гімназії з подальшим виведенням учнів початкової та базової освіти та створення профільного Корсунь-Шевченківського ліцею «Інтелект» для учнів 10-11 (12) класів, відповідно до діючого Положення про ліцей.
Згідно з проєктом, всім закладам загальної середньої освіти рекомендується перейти на фінансову самостійність, що дасть можливість керівнику ефективніше управляти процесами, бути самому господарем у своїй школі, раціонально використовувати кошти та розуміти реальний стан речей у закладі.
У багатьох батьків, педагогічних працівників, жителів громади виникає питання: «Чому саме такий проєкт винесли на обговорення?». На цьому етапі в громаді необхідно залишити оптимальну мережу закладів загальної середньої освіти, які може утримувати громада. З кожним роком у нашій громаді, як і в Україні, знижується народжуваність, у зв’язку з воєнним станом відбувається міграція населення за кордон, відповідно зменшується кількість учнів: станом на 1 вересня 2021 року в закладах загальної середньої освіти громади навчалося 2167 учнів; на 1 вересня 2022 р. – 2074 учні (- 93 учні); на 1 вересня 2023 року – 1864 учні (- 210 учнів); на 15 березня 2024 року – 1838 учнів (ще мінус 26 учнів). До 2021 року в паралелях початкової та базової школи закладів загальної середньої освіти навчалося 210-230 учнів (10-11класів), а в останні роки – 150-200 (8-10 класів). На 2024-2025 навчальний рік прогнозується до 1 класу набрати на навчання 150-160 учнів (7-8 класів), до 10 класу – 65-70 учнів та 85 учнів продовжать здобувати повну загальну середню освіту в 11-х класах.
Зменшення кількості учнів впливає на наповнюваність класів, що є основною складовою розрахунку освітньої субвенції, яка визначається з урахуванням кількості населення та щільності його проживання і яка передбачена винятково на заробітну плату педагогічних працівників, яких залишилася та сама кількість. У 2024 році на заробітну плату педагогічним працівникам не вистачає 10 650 000 грн (5 млн грн виділено з місцевого бюджету).
Першочергове завдання міської влади – створити конкурентоспроможній заклад освіти для навчання учнів старшої профільної школи не лише нашої громади, а й інших громад, що близько географічно розташовані, та в яких з 2027 року не буде організовано навчання для учнів 10-11 (12) класів.
Для створення нового ліцею обрано приміщення гімназії, що розташоване в центрі міста та рівновіддалене від меж громади. Його потужність (320 учнів) відповідає прогнозованій кількості учнів старшої школи і має, у порівнянні з іншими закладами, краще матеріально-технічне оснащення. Створений ліцей не буде мати територію обслуговування, що в свою чергу не впливатиме на набір учнів початкової та базової освіти ЗОШ №1 (за проєктом гімназії №1).
Батьки наших учнів повинні зрозуміти, що не у всіх громадах будуть створені академічні ліцеї. Незабаром їхні діти не будуть навчатися з 1 до 11(12) класу в одній школі. Середня наповнюваність класів учнями у закладах загальної середньої освіти в громаді повинна бути не меншою, ніж 21 учень. Якщо учнів у класі більше, ніж 28, відбувається поділ на групи з деяких предметів, що дає додаткові години для навантаження вчителів.
Тому основне завдання міської влади – оптимізувати мережу закладів загальної середньої освіти відповідно до кількості учнів, їхніх запитів та фінансової спроможності громади.
Руслан Савчук, начальник відділу освіти, молоді та спорту Корсунь-Шевченківської міської ради
