«Ні» спалюванню сміття на присадибній земельній ділянці
Дуже часто ми спостерігаємо за тим, як власники приватних будинків спалюють побутове сміття на своїй присадибній ділянці. Багатьом із нас це не подобається, але чи можна дорікнути такій людині? Якщо так, то якими правовими нормами оперувати?
Присадибна ділянка — це земельна ділянка, що передається у власність громадян для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що випливає зі ст. 118 Земельного кодексу України. Доцільно поставити запитання щодо можливості спалювання на даній території твердих побутових відходів, листя чи гілля.
У свою чергу статтею 26 Закону України від 06.09.05 р. № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» пере?дбачається, що благоустрій присадибної ділянки проводиться її власником або користувачем цієї ділянки. Власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.
Відповідно до статті 35 Закону України від 05.03.98 р. № 187/98-ВР ?«Про відходи» термічне оброблення (спалювання) побутових відходів дозволяється лише на спеціально призначених для цього підприємствах чи об’єктах.
Визначено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів (в нашому випадку із КП «ВЖ РЕУ»), здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів.
Статтею 37 Закону України від 05.03.98 р № 187/98-ВР ?«Про відходи» передбачено, що контроль ?у сфері поводження з відходами здійснюють виконавчі органи міських рад.
Відповідно до пункту 4.1 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 р. № 1733
Ці Правила є обов’язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав.
Згідно пункту 8.25 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.96 р. № 1733
В яких встановлено, що способи знешкодження ТВП потрібно приймати залежно від розмірів населеного пункту.
Для найкрупніших і крупних міст рекомендуються промислові способи їх знешкодження (сміттєспалювальні і сміттєпереробні заводи), для середніх і малих міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів (і у разі неможливості промислового знешкодження в перших двох категоріях міст) необхідне обладнання впорядкованих полігонів твердих побутових відходів; у сільських населених пунктах за відсутності громадського центру і багатоповерхової забудови знешкодження побутових відходів здійснюється шляхом компостування на індивідуальних садибах.
Ураховуючи наведене вище, робимо висновок, що спалювати заборонено, оскільки діюче законодавство передбачає відповідні заходи щодо поводження з відходами. Отже, дії осіб, які полягають у спалюванні сміття на присадибній ділянці, караються законом.
Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, зберігання, видалення, утилізації та захоронення тягне за собою адміністративну відповідальність:
- на громадян - в розмірі від двадцяти до вісімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів (від 340 грн. до 1340 грн.);
- на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.).
Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу:
- на громадян - від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 340 грн. до 1360 грн.);
- на посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 850 грн. до 1700 грн.).
Крім того, згідно ст. 42 Закону України «Про відходи», особи, винні в порушенні законодавства про відходи, в разі самовільного розміщення чи видалення відходів або поводження з відходами, що призвело до забруднення навколишнього природного середовища, несуть не тільки дисциплінарну, адміністративну, цивільну відповідальність, а навіть кримінальну.
Виникає питання: «Навіщо ж заробляти собі правопорушення та сплачувати нечувані штрафні санкції?».
Відділ екології та охорони навколишнього природного середовища виконавчого комітету Корсунь – Шевченківської міської ради, закликає громаду діяти в рамках чинного законодавства за для уникнення штрафних санкцій!!!
