З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!
НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ - БУТИ
Сьогодні українці відзначають головне державне свято – День Незалежності. Проголошення акту незалежності України 24 серпня 1991 року відкрило нову сторінку становлення держави Україна. Саме у цей день Верховна Рада Української РСР, виражаючи волю народу України, проголосила державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
У цей день Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу – Акт проголошення незалежності України. У ньому зазначалося: «Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави – України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України. За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. З цього дня УРСР перестала існувати, а на карті світу з’явиласянова самостійна держава – Україна.
Цього дня здійснилася мрія багатьох поколінь українського народу про власну незалежну державу. У свою чергу, незалежність і суверенність держави створили сприятливі умови для демократичних перетворень, забезпечили широке міжнародне визнання: були підписані політичні та економічні угоди з іншими державами, що визначило місце України у світовому співтоваристві та допомагає політичному й економічному становленню незалежної України.
У Постанові Верховної Ради України від 2 липня 1993 року «Про основні напрями зовнішньої політики України» було проголошено намір України розбудовувати відносини з Європейським Союзом. А на 15-му Саміті Україна-ЄС в Києві 19 грудня 2011 року переговори по майбутній Угоді про асоціацію завершилися, й 30 березня 2012 року текст Угоди був парафований главами переговірних команд України та ЄС.
Повністю Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності 1 вересня 2017 року. Це міжнародно-правовий документ, який на договірно-правовому рівні закріплює перехід відносин між Україною та ЄС від партнерства та співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. Й нині Україна продовжує рухатись на шляху інтеграції до ЄС.
Серйозним випробуванням для української державності стала збройна агресія Російської Федерації проти України, що розпочалася з окупації та анексії Криму і частини території Донбасу в 2014 році йі триває вже понад п’ять років, а нині є лише видимою частиною наступальних дій Кремля проти України, які він проводить у всіх основних сферах міждержавних відносин у формі так званої «гібридної війни».
Імперський путінський режим, шукаючи шляхи відновлення свого впливу у світі й передусім на пострадянському просторі, наприкінці першого десятиліття XXI століття почав інтенсивно розробляти теорію гібридної війни та приховано готувати до неї спеціальні служби і визначені військові формування.
Кілька десятиліть РФ використовувала як «м'яку силу» проти України масову культуру, демонструючи в інформаційному полі нашої держави за допомогою кінематографа, телебачення, театру нібито «кращі умови» для життя населення в Росії, «велич досягнень» російської науки і техніки, «могутність» російських збройних сил, «правильність» політики керівництва російської держави, насаджувала в нашій свідомості образ «героїчних російських солдатів і офіцерів», які, «не шкодуючи життя свого», борються з «поганими» чеченцями, грузинами, українськими націоналістами та міжнародними терористами.
Своєрідними інструментами «м'якої сили» виступали також російські політики, історики, діячі культури і мистецтв, а також священнослужителі Московського патріархату в Україні, які поряд з нібито «високими духовними ідеалами» несли й несуть до нас ідеї «спільної історії», «єдиного народу», «єдиної території» в межах колишнього СРСР, при цьому заперечуючи роль українців та України у формуванні тисячолітньої історії Київської Русі та відверто перекручуючи справжню українську історію.
Нині розгортається черговий етап гібридної війни – підтримання постійно напруженої обстановки в підконтрольних Росії окупованих районах на південному сході України й одночасного перенесення зусиль на дестабілізацію внутрішньої ситуації в нашій державі, підтримку «п'ятої колони» та інспірування сепаратистських настроїв у різних регіонах і передусім у південно-східних областях України та створення умов для приведення до влади в Україні лояльних до Кремля політичних сил.
Розгортається інформаційний наступ кремлівських пропагандистів у соціальних мережах, адже сегменти соцмереж Facebook, «ВКонтакте», Twitter, «Одноклассники» та інших на сьогодні є найменш застрахованими від негативних зовнішніх інформаційних впливів, і це особливо небезпечно в умовах інформаційно-психологічної війни, у яку втягнута зараз наша держава.
Сучасні соціальні мережі і блоги зараз нинівщент заповнені гравцями-професіоналами. Це фахівці, об’єднані в певні організаційні структури, озброєні інструкціями, свідомі чи несвідомі учасники складних «багатоходових» інформаційних комбінацій спецслужб. Їхньою функцією є вкидання «вибухової» інформації усоціальні мережі, подальша трансляція з їх допомогою максимально широкому загалу у вигляді сформованої серед певної частини населення громадської думки, настроїв і чуток.
Саме через таких професіоналів реалізується створення в соціальних мережах нових тематичних антиукраїнських, сепаратистських спільнот, залучення до них численних прихильників. У такий самий спосіб, часто через застосування «багатоходівок» з досить складними маніпулятивними, технологіями, організовується поширення в мережах численних, ніби незалежних одне від одного, матеріалів, що негативно змальовують внутрішню і зовнішню політику України, її економічне становище, помилки державного керівництва тощо. Так само поширюються перебільшені відомості про бойові втрати ЗСУ, здійснюється шантаж військовослужбовців та їхніх родин.
Під час російсько-українського інформаційного протистояння вдосконалюються найбільш поширені прийоми і правила інформаційної війни, маніпулятивні технології впливу на учасників соціальних мереж. У соцмережах нині відбуваються розвиток інформаційної бази антидержавних виступів; організація провокаційних ситуацій; залучення груп населення до протестної діяльності; інформаційне керівництво та підтримка суспільних збурень.
Іноді путінська пропаганда досягає своєї мети і громадяни України, вільно чи невільно, починають працювати на ворога, розповсюджуючи антиукраїнську інформацію, поширюючи чутки, закликаючи до участі у антидержавних протестних заходах.
Таким громадянам треба пам’ятати, що подібні дії підпадають під дію ст. 109-110 ККУ і караються аж до позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.
Незалежній Україні – 30. Це – вік розвитку, процвітання, реалізації перспективних планів та нарощування міці. Незалежній Україні – бути!
