Пошук

Це буде наш з тобою секрет», «Тобі ніхто не повірить!», «Я дорослий, ти маєш довіритись мені»…

Дата: 11.01.2022 16:46
Кількість переглядів: 325

Такі страшні вирази часто чують жертви сексуального насильства. Кривдники роблять усе можливе, щоб ніхто не дізнався про їхні дії, а жертва продовжувала відчувати себе беззахисною та вразливою. На жаль, явище сексуального насильства досі існує в нашому суспільстві.

Величезна кількість серед постраждалих – діти.

Які дії є сексуальним насильством щодо дитини?

Сексуальне насильство є об’єним поняттям і до нього можуть належати:

пропозиція чи примус дитини показати статеві органи або доторкання оголених інтимних частин тіла;

згвалтування (зокрема, й за використанням вразливого стану особи та шантажу);

 примус чи пропозиція за винагороду вступати у статеві стосунки; задовольнити сексуальні потреби неприроднім шляхом або до мастурбації;

непристойні пропозиції дитині в Інтернеті (в чатах, соціальних мережах, електронною поштою тощо), по телефону або у листах; непристойні жести та слова;

доторкання до статевих органів дитини (окрім медичних працівників у разі певної медичної процедури чи необхідності; батьків у ранньому дитинстві);

вчинення у присутності потерпілого статевого акту, акту мастурбації, демонстрація статевих органів;

схилення або примушення потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою;

залучення до порно-індустрії, секс-бізнесу.

Іноді бувають ситуації, коли батьки через свою необізнаність не розуміють, що вони вчиняють певні протиправні дії щодо дитини. Наприклад, заходять вже до фізіологічно сформованого підлітка в душ. Це не є нормою та про такі речі обов`язково потрібно говорити. Необізнаність не звільняє їх від відповідальності.

Які ознаки того, що дитина стала жертвою сексуального насильства?

Демонстрація знань або інтересу в сексуальних діях, які не відповідають віку;

прохання інших здійснювати сексуальні дії або грати в сексуальні ігри;

страх перед чоловіками або жінками;

безформна та багатошарова одежа у дитини (спроба приховати своє тіло);

страхи та фобії (страх перед темрявою; небажання йти в школу, надвір, додому; страх бути залишеним на самоті;

безпредметна тривога; страх перед конкретними людьми);

агресивна поведінка, бурхлива та неадекватна реакція на певні дії;

страх перед стосунками;

уникнення соціальних контактів, замкнутість, ізоляція, недовіра до людей;

симптоми тривоги та депресії.

Що робити, якщо ви помітили такі ознаки в дитини?

Встановити контакт з дитиною, говорити про те, що ви турбуєтесь та хотіли б дізнатися, чи все в порядку з нею. Дуже важливо мати довірливі стосунки із дитиною, щоб вона могла розповісти про свої переживання та висловити свої думки. Якщо ви бачите, що дитина якось збентежилась, занервувала чи, можливо, вона починає плакати, це може бути ознакою сексуального насильства. Якщо є ймовірность, що таке сталося, підтримайте дитину, проявіть почуття емпатії та зрозумійте її біль. Також важливо зазначити, що ви їй вірите, що вона не є винною в цій ситуації і, що кривдник має нести відповідальність.

Як запобігти таким ситуаціям?

Розмовляти з дитиною навіть на емоційно непрості теми та пояснювати правила безпеки. Окрім того, важливо, мати справді близький контакт, щоб дитина почувала себе розслаблено та комфортно, могла вільно обговорювати будь-які ситуації. Також є дуже значним реагування на такі випадки та небайдужість суспільства.

Якщо ви знаєте про випадки сексуального насильства щодо дитини, необхідно повідомити Національну поліцію України, Службу у справах дітей та сім’ю дитини (якщо насильство походить не від членів родини).

Ви також завжди можете проконсультуватися щодо алгоритму дій на нашій гарячій лінії за номером:

 116 111

 0 800 500 225

Telegram: @CHL116111


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора