Дорогі земляки!
Ще однієї непоправної втрати зазнала наша Корсунь- Шевченківська громада. Війна, з якою загарбницька росія вторглась на територію України, забрала життя
Стороженко Руслана Валерійовича
Руслан Валерійович народився 30 квітня 1996 року в с. Голяки Канівського району. Після закінчення Іванівської ЗОШ вступив до Черкаського економічно- правового коледжу на спеціальність «Товарознавство в митній справі», який закінчив з відзнакою і продовжив заочно навчання в Полтавському університеті економіки і торгівлі. Працював у м. Києві помічником керівника підприємства «Ремонтно-будівельний комплекс». Пізніше став засновником організації «Моя мовна стійкість», суть якої було поширення української мови та виховання мовної стійкості українців.
Руслан був активним членом організації «Поклик Яру», щороку організовував військово-патріотичні табори «Холодний Яр». Також був учасником наймасовішої в Україні спортивно-патріотичної теренової гри «Гурби-Антонівці», яка щороку проходить між селами Смига Рівненської області й Антонівці, що на Тернопільщині.
Руслан мав псевдонім Творецький, а друзі називали його «Творець». Псевдонім відповідав його духу, його натурі та життєвому шляху. Енергійний, завзятий, ерудований, він любив подорожувати, мріяв поїхати у довколасвітню подорож. Мав багато друзів, був щирим, повним мрій, добросовісним, відповідальним, надійним другом і люблячим сином. У нашому місті від 2020 року проживає його мама, яка виявила бажання поховати сина в Корсуні.
Руслан із перших днів пішов добровольцем захищати Україну. Служив старшим матросом. Загинув 19 березня, віддавши найцінніше, що є у людини – життя, за спокій сердець та за майбутнє кожного з нас. Його життя, як зірка, що спалахнула на небосхилі, яскраво горіла його добрими справами і вчинками, і ось тепер раптово згасла.
Церемонія поховання зібрала чисельну скорботну громаду, уклінно, живим коридором проводжали нашого Героя. На його честь пролунали залпи військового салюту. Мужній, чесний, з активною життєвою позицією, справжній патріот своєї країни та до останнього подиху відданий Батьківщині – таким він залишиться в пам’яті земляків. Низький уклін та щирі співчуття батькам і родині.
Ми вистоїмо, ми переможемо, ми помстимося!
Слава Україні! Слава її захисникам!
