Пам'ятаємо...
Сьогодні минає дев'ять років, як після 44 днів боротьби за життя перестало битися щире і сміливе серце мужнього захисника України Романа Олександровича Сокуренка.
Сокуренко Роман Олександрович, позивний «Сокіл», народився 18 січня 1983 р. у м. Новоукраїнка Кіровоградської області. У 1985 р. Роман з матір’ю переїхав до Корсуня-Шевченківського. Закінчив Корсунь-Шевченковську ЗОШ №1. Після школи здобув фах зварювальника, був призваний на строкову військову службу. З юності захоплювався спортом – займався греко-римською боротьбою, легкою атлетикою, із задоволенням грав у футбол.
Коли спалахнув Майдан, Роман поїхав до Києва та брав участь у всіх буремних подіях, а з початком збройного протистояння на сході України відразу ж долучився до батальйону «Азов». 10 серпня 2014 року, в розпал важких боїв за визволення Іловайська, було поранено азовців Світляка та Березу, які потрапили під снайперський вогонь. Сокіл без вагань вирушив їм на допомогу, намагаючись врятувати побратимів, але його самого наздогнала ворожа куля. Світляк і Береза загинули, а Сокола дивом вдалося евакуювати під шквальним вогнем.
44 дні боротьби зі смертю. Роман Олександрович переніс безліч операцій у шпиталях Дніпра та Києва. Був направлений на подальше лікування до Німеччини. Та, на жаль, поранення виявилися занадто важкими. Помер у німецькому госпіталі Бундесверу міста Ульм.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, Роман Сокуренко відзначений медаллю «За військову службу Україні» та Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно). На честь Романа Сокуренка названа вулиця в м.Корсунь-Шевченківський.
Вічна пам'ять та доземний уклін Роману Сокуренку й усім загиблим Героям!
Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях!
