Щодо особливостей здійснення розрахунків при продажу товарів у мережі Інтернет із використанням служб доставки
У зв’язку з надходженням на адресу ДПС численних запитань щодо
особливостей здійснення розрахунків із споживачами при продажу товарів у
мережі Інтернет, із використанням послуг експедиторів (логістичних компаній)
та кур’єрів (перевізників), надаємо роз’яснення відповідно до тексту договорів
на надання послуг з перевезення товарів, які знаходяться на офіційних сайтах
зазначених служб доставки у відкритому доступі станом на 09.08.2023.
При відправці товарів будь-яким експедитором (логістичною
компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є
учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не
бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання
послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки
товару та вкладений продавцем у коробку з товаром при передачі його
експедитору (логістичній компанії).
При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або
відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника
податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до
договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським
фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди
покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний
рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному
касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не
здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта
господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому
посереднику видавати не потрібно.
Також чинним законодавством не передбачено можливості видавати в
готівковій формі суб’єктам господарювання саме торгівельну виручку у
відділеннях надавачів фінансових (платіжних) послуг без попереднього
зарахування її на поточні та/або платіжні рахунки платників податків. Видача
коштів готівкою можлива лише щодо переказів, не пов’язаних з веденням
господарської діяльності, або у випадку, якщо такою фінансовою установою
або банком було відкрито платіжний або поточний рахунок такому суб’єкту
господарювання і він отримує готівку, яка була попередньо зарахована на такий
рахунок.
Таким чином, сам факт можливості отримання торгівельної виручки в
готівковій формі повинен бути узгоджений безпосередньо з надавачем
Державна податкова служба України
Головне управління
ДПС у Черкаській області
фінансових послуг, за умови належного його інформування про отримання саме
торгівельної виручки як суб’єкта господарювання, а не приватних переказів як
фізична особа.
Додатково інформуємо, що консультації з приводу існування можливості,
законності та правил отримання торгівельної виручки в готівковій формі у
відділеннях конкретних небанківських фінансових установ необхідно
уточнювати у Національного банку як регулятора ринку фінансових послуг в
Україні, а не ДПС.
Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за
поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів
отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по
факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем
товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім
того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні
касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої
господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.
Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж
відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної
компанії буде порушенням вимог низки нормативно правових актів, зокрема,
пункту 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 «Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг».
Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам
господарювання кур’єри (перевізники), застосування РРО/ПРРО
продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені
приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий
документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю.
У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову
накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Враховуючи викладене, повідомляємо, що доставлений через кур’єра товар не
вважається проданим в кредит або з розстроченням платежу, а відповідно
застосування підприємцем РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки
розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник
кур’єрської служби безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а
Підприємець у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну
(інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від
використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти
у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон,
технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити
обов’язкові реквізити.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах,
які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням
служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня
оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та
інші, не заборонені Цивільним кодексом України, самі по собі не є
визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО.
Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на
перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та
перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо
та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-
продажу товарів.
Нормативно – правова база:
Статті 235, 236, 664, 694, 698, 704 та 706 Цивільного кодексу України;
Пункт 2 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг»;
Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»;
Стаття 8 Закону України «Про захист прав споживачів».
За інформацією пресслужби ДПС
