Профілактика лептоспірозу
За повідомленням ДУ «Черкаський обласний центр контролю та
профілактики хвороб МОЗ України» в листопаді поточного року у с. Леськи
Черкаського району зареєстровано випадок захворювання на лептоспіроз з
летальним наслідком. За результатами епідеміологічного розслідування
постраждалий чоловік інфікувався у прибережній зоні р. Дніпро, що заселена
гризунами.
Лептоспіроз – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, що протікає з
лихоманкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-
судинної та нервової систем, геморагічним синдромом. Різноманітність
клінічних проявів ускладнює своєчасну діагностику лептоспірозу, що веде до
пізньої госпіталізації та погіршення прогнозу.
Це захворювання є професійним фактором ризику для людей, що
працюють з тваринами та на сільськогосподарських угіддях, особливо на
зволожених місцевостях. Захворіти можна під час перебування на заражених
водоймах (купання, ловля риби тощо).
Ризики інфікування населення в природних та антропургічних осередках,
де основними джерелами є гризуни, залишаються високими.
Джерело і резервуар збудника інфекції – хворі і перехворілі тварини
(найчастіше гризуни), які виділяють лептоспіри із організму в навколишнє
середовище з сечею, фекаліями, молоком, а також виділеннями з легенів і
статевих органів.
Гризуни є постійними резервуарними носіями лептоспір. У зв’язку з цим
гризуни, а також собаки – лептоспіроносії несуть велику епідеміологічну та
епізоотологічну небезпеку.
Лептоспіри стійкі до впливу низьких температур (добре зберігаються в
замороженому стані), довго живуть у воді, проте дуже чутливі до
висушування, сонячних променів, високої температури, кислот і препаратів
хлору.
Механізм передачі збудника – аліментарний або контактний.
Зараження відбувається при вживанні контамінованої води і їжі, купанні,
риболовлі, при сільськогосподарських роботах, роботі у вугільних шахтах,
при прямому контакті по догляду за хворими тваринами, при укусі
гризунами. Сприйнятливість до лептоспірозу у людей висока. Більшість
випадків зараження припадає на літньо – осінній період.
Хвора людина не становить небезпеки по зараженню інших людей.
Пряма передача інфекції від людини можлива тільки в разі вродженої
інфекції та вигодовуванні дитини грудним молоком.
Лептоспіри потрапляють в організм людини через слизові оболонки
травного тракту, а також кон’юнктиву і пошкоджену шкіру, з кров’ю
розносяться по всьому організму. Інкубаційний період триває від 1 до 20 діб,
частіше – 7-14 діб.
Профілактика лептоспірозу:
– купатися необхідно в спеціально відведених місцях. Зараження
лептоспірозом частіше відбувається у закритих стоячих водоймищах,
особливо мілководних. Слід пам’ятати, що ризик зараження зростає під час
купання при наявності на тілі подряпин, ран та ковтанні води;
– бажано відмовитись від прогулянок босоніж у заболочених місцях;
– при виконанні польових робіт, риболовлі, полюванні, догляді за хворою
худобою необхідно обов’язково дотримуватися правил особистої гігієни –
вдягати гумові чоботи, рукавички;
- забороняється вживати в їжу м’ясо і молоко хворих на лептоспіроз тварин,
воду з відкритих водоймищ.
Якщо зараженню запобігти не вдалось та з’явилися клінічні ознаки
хвороби (слабкість, підвищення температури тіла, біль у литкових м’язах,
жовтяниця шкіри, крововиливи в сітківку ока тощо), негайно звертайтесь за
медичною допомогою.
Не будьте байдужими до свого здоров’я!
Черкаське районне управління Головного
управління Держпродспоживслужби в Черкаській області
