Пам'ятаємо...
Сьогодні, 19 березня 2025 року, минає друга річниця, відколи жорстока війна забрала життя безстрашного сина України — Руслана Валерійовича Стороженка.
Руслан Валерійович народився 30 квітня 1996 року в селі Голяки Канівського району. Після закінчення Іванівської ЗОШ вступив до Черкаського економіко-правового коледжу, а згодом продовжив навчання заочно в Полтавському університеті економіки і торгівлі.
Руслан був засновником організації «Моя мовна стійкість», що популяризувала українську мову та сприяла формуванню мовної свідомості українців. Брав участь у наймасовішій в Україні спортивно-патріотичній тереновій грі «Гурби-Антонівці», був членом організації «Поклик Яру», організовував військово-патріотичні табори «Холодний Яр», а також був одним із провідних активістів київського осередку «Національного Альянсу».
Мав псевдонім «Творецький», а друзі називали його просто «Творець». Це ім'я повністю відповідало його духу, натурі та життєвому шляху.
З перших днів війни Руслан пішов добровольцем захищати Україну. Мужній, чесний, із активною громадянською позицією, він до останнього подиху залишався відданим Батьківщині. Посмертно відважний український воїн, за проявлений героїзм, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна слава і світла пам’ять нашому захиснику.
Слава Героям! Слава Україні!
