Невимовний біль…Небесне воїнство поповнилося ще одним Героєм…
Невимовний біль…Небесне воїнство поповнилося ще одним Героєм…
Сьогодні ми провели в останню путь відважного захисника, солдата
Красножона Володимира Миколайовича.
Народився Володимир Миколайович 13 лютого 1974 року в м.Корсуні –Шевченківському, де минули його дитинство і юність. Навчався в Корсунь-Шевченківській загальноосвітній школі I-III ступенів №1. Потім закінчив Український держаний університет імені Михайла Драгоманова в м.Києві. Його прагнення до знань не зупинилося — він продовжив навчання за кордоном, у Німеччині, де здобув диплом перекладача. Працював за спеціальністю у різних компаніях у Києві, а в останні роки — у Дніпрі, де його цінували як відповідального фахівця.
На початку червня 2024 року Володимир Миколайович став на захист Батьківщини, щоб боронити рідну землю.
Спочатку він пройшов підготовку у навчальному центрі, після чого був направлений у район бойових дій на Курщині. Згодом його перекинули на один із найважчих та найнебезпечніших напрямків — Покровський, де точилися запеклі бої. Володимир Миколайович проходив службу у складі 152-ї окремої єгерської бригади, гідно виконуючи всі поставлені завдання.
12 вересня 2024 року Володимир загинув під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі, побратимам і Україні.
Тривалий час Володимир Миколайович вважався зниклим безвісти. Для рідних і близьких це були місяці важкого очікування, болю, надії й молитви.
І сьогодні він повернувся додому навіки — на щиті. Йому назавжди 50…
За життя Володимир Миколайович був надзвичайно щирою, доброю й відкритою людиною. Він мав багато друзів і знайомих, умів слухати, підтримувати й знаходити слова, які зігрівали душу.
Він щиро любив подорожі, відкривати нові місця, фотографувати, зберігати миті життя. Особливу радість йому приносили подорожі з родиною, спільні миті, прості людські радості, які сьогодні набувають особливої цінності. Він прожив життя гідної, освіченої, щирої людини, яка вміла любити, мріяти, працювати й бути опорою для рідних.
Нехай світла пам'ять про нашого Захисника стане сильнішою за смерть і назавжди залишиться в наших серцях.
Вічна пам’ять і вічна слава Герою України!
