АНОНС
На теренах рідного радіо «На хвилі Корсуня» у рубриці «Книгосвіт» 25 лютого після новин о 18-00 та 22-00, 26 лютого після новин о 12-00 слухайте передачу «Українська Кассандра» до 155 р. від д/н видатної української поетеси, громадської діячки Лесі Українки (1871-1913).
Своєю творчістю та стражденним життям вона явила нам приклад незламності духу, енергія якого незнищенна. Вона живила сотні нескорених, вона і сьогодні дає силу для протесту і боротьби. Рівно через сто років після того, як Велика Українка відійшла у вічність, на київському Майдані здійснилась надія, що завжди жила в її серці, – українці повстали за свободу, за гідність, за європейський вибір країни вільних людей. Леся Українка була присутня на київському Майдані не лише на графіті, намальованому в ті гарячі дні на фасаді будівлі Національної академії наук по вулиці Грушевського. Там був присутній її незламний, волелюбний дух.
Народилася Лариса Петрівна Косач, відома світу як Леся Українка, 25 лютого 1871 р. у Новограді-Волинському тепер Житомирської області - в інтелігентній, «літературній» родині. Рід батька, Петра Антоновича Косача, у якому були й польські шляхтичі, й козацькі сотники, й російські чиновники, походив із Герцеговини. У студентські роки Петра Косача, як людину передових поглядів, виключили з Петербурзького університету, тому закінчив юридичний факультет університету св. Володимира у Києві. Мати – Ольга Петрівна, відома українська письменниця Олена Пчілка – нащадниця грека-драгомана часів Богдана Хмельницького (драгоман - слово арабського походження тлумачиться як толмач, посол, перекладач). Дід - Яків Драгоманов був декабристом, дядько Михайло - відомий публіцист, критик, історик, активний громадський діяч. У сім’ї Косачів крім Лесі було два сини - Михайло та Микола і три доньки - Ольга, Оксана та Ісидора.
У дитинстві поетеса була надзвичайно кмітливою і схоплювала все на льоту. Читати навчилась у 4 роки, у 6 вже майстерно вишивала, а у 9 написала перший вірш «Надія», яким виразила співчуття родичці, засланій до Сибіру. У 13 років обрала псевдонім, котрий запозичила в дядька Михайла Драгоманова, якого дуже любила і захоплювалась ним. Він підписувався «Українець». Тож небога вирішила в чомусь бути схожою на родича і стала підписувати свої твори «Леся Українка».
Радіослухачі, які не мають змоги почути передачу в означений час, можуть перейти за посиланням t.me/knugosvit, де вона звучатиме наступного дня.
« повернутися до розділу «Відділ кільтури та туризму інформує»
